Plener “magiczny” w maju! – Magic photo workshop in May

17 Лютого 2016АРТ, FLASHАндрій Małyszko

Zapraszamy do udziału w “II Międzynarodowym Plenerze Fotograficznym”, który odbędzie się w dniach 26.05 do 29.05. 2016 R. Podczas pleneru odbędą się warsztaty fotografii atelierowej ze szkoleniem z użycia Studia błyskowego “MULTIBLITZ” i pomiarów światła błyskowego światłomierzem oraz fotografii kreacyjnej i portretu. Zapisy do 31 marca 2016 R. Decyduje kolejność zgłoszeń. Chętni do udziału winni pisać na adres e-mail Dolnośląskiego Stowarzyszenia Artystów Fotografików i Twórców Audiowizualnych : dsafita@gmail.com Gdzie uzyskają regulamin i kartę zgłoszenia udziału w plenerze.

We invite you to participate in the “Second International Photographic Workshop,” which will be held from 26.05 to 29.05. 2016. During the workshop, there will be workshops of photography atelier training with the use of flash Studies “Multiblitz” and measure the flash light meter and creative photography and portraits. Records of up to 31 Березня 2016. First come first served basis. Those willing to participate should write to the email address of the Photographic and Audiovisual Artists Association of Lower Silesia – Poland: dsafita@gmail.com Where you can get the rules and the card application for participation in the photographic workshop.

Вулична фотографія: Katarzyna Marianna Romaszewska

1 Жовтень 2015АРТ, FLASHАндрій Małyszko

Вулична фотографія – спонтанне фото, випадковий, Виразний, рухомих… Це важливий і один з найстаріших ниток Фото. Фотографія зі сформованої ситуації, миттєвий, Цікаво або переміщення, в громадських місцях. Ім'я повинно бути витлумачено в широкому сенсі – Це не тільки фотографія на вулиці, але всі громадські місця. Це не тільки фотографія людини, Також місто – або індустріальний пейзаж, роздрібна торгівля. Належність до цієї струму вирішує емоційність і настрій.

Піонери Чарльз Negre фотографи паризькі вулиці в 1851 році., Євген Атже, надзвичайно популярні в Парижі професійного фотографа, Також документування вуличне життя і архітектуру Парижа. Шотландець Джон Томсон зробив тисячі фотографій на вулицях по всьому світу, і Пол Мартін сфотографували різні прояви людської життєздатності в Лондоні і його околицях, на рубежі століть. Видатний діяч першої половини ХХ століття був французький фотограф Анрі Картьє-Брессон, чемпіон “відвертий фотографія” – фото “зненацька”, НЕ pozowanej, Найбільш часто робиться без знань моделі.
В Америці основою цього руху складалися, серед іншого, Гаррі Віногранд, Роберт Франк.

Польща зацікавилася вуличної фотографії порівняно пізно, чергу в дев'ятнадцятому та двадцятому основному фотографії та дослідження “Артистичний”, пейзажі, портрети, великі події. Вулична фотографія стала “уламок” фотожурналістика (Конрад Брандела). У міжвоєнний період, проте, вони з'явилися фотографи, які можуть бути віднесені до тенденції в питанні – Олександр Minorski документування життя бідних мешканців Варшави. Роман Вишняк і зображували Мойсея Worobiejczyk польських євреїв. Бенедикт Доріс – Документальний міжвоєнний бідності.

Вулична фотографія були свої злети і падіння, в даний час розглядається значне підвищення популярності, не тільки у світі, але й у Польщі. Це пов'язано міцно цифрової революції, Сприяння зйомки (практично необмежену фото, усунення хімічних процесів, масштабування і т.д.), наявність обладнання і, звичайно, мода. Як це відбувається, Величезну популярність фотографії не означає розряду художників. Створення гарного фото (Також технічно добре) ще потрібен талант. І талант не можливо проводити маркетинг…

Такий талант, безсумнівно, Катерина Маріанна Ромашевська. Я зустрів її під час відкриття міні-виставки у Вроцлав міні-галереї – тільки кілька зображень, але те, що. Вулична фотографія в кращому, Класичний видання. Дуже важливо, Чорне і біле, схиляється до зберігаючи низькі ключові образи цікаві моменти вуличних. Цікаво, бо анекдот, але також великий zakomponowane, світлом будує конкретні, трохи таємничий настрій. Катерина бере активну участь в соціальних медіа, де ви можете майже кожен день, щоб побачити її нову роботу. Незважаючи на настільки “Родючість” фото свіжі залишитися і завжди цікаві розповіді розповісти.

Давайте процитувати автора і її фотографії:

Коли я зробив першу фотографію ?- Я не знаю. Зробити 2009 Я зробив багато з них .
2009-2011 Цей період пейзажі, квіти, структура, будівлі і люди, присутні в моєму житті.
Пристрасть до вуличного мистецтва, Murali, графіті, фотографії та довгі прогулянки приєднався до мене в 2012 Іоланта Waniowską і її партія у Польщі Streetart. Наскільки це можливо, ми відвідали вулиці Вроцлава, Фотозйомка людей, стіна, таунхауси, даху, Завод, Собаки. Це все, що я міг би назвати ,,вулиця ", всі, які могли б зберегти зображення.
-,,Хіба сьогодні хороше світло?”... Тоді кави. Це мій ранок. Фотографування світ , які я добре знаю, яка оточує мене. Це просто персонал, іноді складніше сцена триває вуличного життя. Б&В. Камера завжди зі мною. Кадрі, Я встановив і ,,стріляти”. Я підходжу до людей на вулиці дуже близько, 2 метрія, 1 метр, щоб отримати належний фокус. Є ситуації, ближче контакт, інтерв'ю. Раз, де слухати. І так далі 2015 Я створив свій маленький проект руку.
Я роблю невеликі сесій б&в, колір, портрети, Звіти. Мені подобається природне світло. Я не використовувати спалах, штучне освітлення, штативи, суміш. Все це робиться на вулиці. Мабуть працює зі мною із задоволенням, і результати часто дивують.
Я натхненний роботою Антанаса Суткуса, Джоді Бібер, Йіндржіх Стрейт, Jacoba Ауе Соболєв, Артур Tressa, Андерс Петерсен, Елліотт Ервітте та інші.
Сьогодні все частіше і частіше я хапаюся за кінокамеру.
Я хочу, що мої картини були переглянуті і якомога більше число людей,. Я не можу уявити собі життя без ручною камерою.
Я в ході трьох великих проектів.
-2016 ? Перелік конкурсів, де я хочу, щоб брати участь, Він підготовлений для таблиці – Звичайно вулиці, вулиці і репортаж.
КМР

“З невизначеністю в невизначеності” Відкриття виставки в Будинку романський

13 Серпня 2015АРТ, ВИСТАВКИ, FLASHАндрій Małyszko

Нижньої Сілезії Фото Центр агентство Центру культури та мистецтва у Вроцлаві. Готель розташований в історичному Будинку дівиць Trzebnickie, найстаріший житловий будинок у Вроцлаві з 1208 рік.

Надано Національного музею. M.K. Чюрльоніс в Каунасі Нижньої Сілезії центр фотографії закінчена фотокопії оригіналу 76 фото, показуючи повсякденне життя біженців у Вільнюсі в кінці 1939 Я 1940 рік. Фотографії увічнені литовців, Поляки і євреї.

Болеслав і Едмунд Zdanowscy “З невизначеністю в невизначеності: біженці війни у Литві під час Другої світової війни” – 6.08-26.09.2015

“З невизначеністю в умовах невизначеності: Військові біженці у Литві під час Другої світової війни

В 2014 Пройшов рік 75 років після, gdy po napaści Niemiec hitlerowskich na Polskę 1 września 1939 Литва була затоплена натовпами біженців - цивільних осіб і солдатів інтернували польський. Трохи пізніше, Жовтень 1939 рік, також прибув жителів Німеччини і Радянського Союзу, Вони змусили влади там, щоб покинути свою країну.
Ці події були величезною проблемою для уряду Литовської Республіки, незабаром після здобуття Вільнюс (10 października 1939 рік) вже вони були вирішити багато проблем, пов'язані з прийняттям нових надходжень, m.in. Безпека, Реєстрація, Житло, посадка, розподіл посібників, надання медичних послуг, догляд для дітей-сиріт, освіту та інші. За оцінками Червоного Хреста Литви 2 grudnia 1939 roku zarejestrowano 18311 прибулих: 3273 Литовці, 7728 Поляки, 6860 Євреї, і в середині січня 1940 roku takich osób na Litwie przypuszczalnie było już 34 939: 4173 Литовці, 17297 Поляки, Білоруси, Росіяни і 13469 Євреї.
Департамент Fototeka та документації в Національному музеї мистецтв. М. До. Чюрльоніс має унікальну колекцію 76 фото. Для того, щоб привернути увагу до того, що музей підготував виставку під назвою "Від невпевненості в невизначеності: біженці війни у Литві під час Другої світової війни ", біженці, що представляють сучасну повсякденне життя, сильно відзначений клеймом складних міжнародних відносин, які резонують відгомони донині.
Атмосфера у Вільнюсі в кінці 1939 - На початку 1940 була увічнена в ваших фотографій, Едмунд (1905-1984) і Болеслав (Cut-Kelpšaitė, 1908-1982) Zdanowscy, який в 1945 Вони були репатрійовані в Гдині. Дочка відомого фотографа Яніна таллати-Kelpšienė, виріс в Каунасі, Він прийшов у Вільнюс, щоб вчитися у видатного польського і литовського фотографа Джона Булгак (1876-1950), є також була, одружитися Едмунда Zdanowski - студент і співробітник самого майстра.
Zdanowscy взявся виконати цю місію за запитом допомоги суспільства Wileńszczyźnie (Суспільство підтримки Вільнюський край). Кожна фотографія позначена увігнутою відбиток (E.B.ZDANAUSKAI / ВИЛЬНЮС), на задній стороні має печатку Zdanowskich (І. Ir B. Zdanauskai / ФОТО - Вільнюс / Вільнюс, г-VE 25 б. 5) і склеєні шматок паперу з друкованою спогади опису, представленого зображення, підготовлений представником Товариства. Обидва самі фотографії, jak i komentarze są cennym ikonograficznym źródłem wiedzy o codzienności pozostającej w cieniu wydarzeń historycznych 1939 рік, які відображають соціально, Соціальна, культурні та емоційні та психологічні аспекти життя біженців у Вільнюсі.
Виставка запрошує звернути увагу на загальнолюдських цінностей, визнати важливість організації та громадських об'єднань, такі, як Червоного Хреста, Благодійне товариство Литви Вільнюс (Благодійне товариство Вільнюс Литви), Комітет Жіноча допомогу (Комітет Догляд Жіноча) я в., який намалював руку допомоги людям, постраждалим від стихійних лих війни.
Плюс колекція історичних і документальних фотографій Zdanowskich був вперше показаний в Національному музеї мистецтв. М. До. Čiurlionisa w Kownie w dniach 6 XI 2014 - 18 Я 2015. Фотографії увічнені литовців, Поляки і євреї. Хотілося б вірити,, що більшість біженців пережили потрясіння війни і вижив - Литва - почав нове життя у своїй країні або за її межами.
Зустріч з історією за допомогою фотографій піднімає всі види почуттів. Бо багато хто з зображень представлені діти різного віку, можливо, знайдуться люди, у літніх людей, що - вдячний за дар довгого життя - визнати у фотографіях себе або своїх близьких.
(...) Середній розмір справжні фотографії 11,6 Ікс 17,7 см.”
Куратор виставки Вайда Sirvydaitė-Rakutienė [Матеріали для преси HTTP окис://www.okis.pl/site/dla_mediow/n/1/n/1.html]

Виставку відкрив директор Нижньої Сілезії центру Фото – Ян Борткевич, Директор Національного художнього музею в Каунасі – Багато Освалдас Ораз RADCY – Міністр у посольстві Литовської Республіки в Польщі – Д-р Олександр Аудрюс Žulys.

Вроцлав – Біографічна відкритий виставка, присвячена Вітольд Ромер

3 Серпня 2015АРТ, ВИСТАВКИ, FLASHАндрій Małyszko

Od 03 Серпня 2015 na wrocławskim Rynku będzie można obejrzeć plenerową wystawę biograficzną pt. “Witold Romer – naukowiec i artysta”. Ukazuje ona zainteresowania naukowe i artystyczne wrocławskiego fotografa i chemika oraz osoby i miejsca związane z historią jego życia.

Organizatorem jest Ośrodek “Pamięć i Przyszłość”, a przygotowali ją Barbara Romer i Adama Sobota.

Witold Romer (ur. 14 Липня 1900 we Lwowie, zm. 19 kwietnia 1967 у Вроцлаві) – polski inżynier chemik, profesor Katedry Fototechniki Politechniki Wrocławskiej. Artysta fotografik, od Międzynarodowej Federacji Sztuki Fotograficznej otrzymał tytuł Honoraire Excellence FIAP (HonEFIAP).[https://pl.wikipedia.org/wiki/Witold_Romer]

[http://www.geni.com/people/Witold-Romer/6000000015093973557]

Відкриття виставки фотографій “П'ять років глобальної організації змагань – Віра і вірність у світі”

24 Липня 2015АРТ, ЗМАГАННЯ, ВИСТАВКИ, FLASHАндрій Małyszko

Ми запрошуємо Вас на відкриття виставки фотографій “П'ять років глобальної організації змагань – Віра і вірність у світі”, Обрані фотографічні твори.

30 Липня 2015 р., годину. 17:00

Виставка триватиме до 22 Серпня 2015 R. Безкоштовний вхід

Zobacz także Dom Polski Wilno

Zapraszamy do odwiedzenia wystawy i spotkania się z organizatorami,którzy przyjadą z Polski na wernisażu w dniu 30 Липня 2015 г в 17,00. Wystawa zostanie otwarta w Galerii Domu Kultury Polskiej, ulica Naugarduko 76, Wilno – Litwa

We invite you to visit the exhibition and meetings with the organizers, who will come from Polish at the opening on July 30, 2015 at 5 pm.
We also invite you to read the text of the photographic exhibition in Polish, English, German and French – language just click on the link.
The exhibition will be opened in the Gallery of Polish Culture House, Naugarduko Str. 76, Vilnius – Lithuania

tekst do wiary i wierni po angielsku str.2

Едвард Хартвиг – “Туманний і кольору” Виставка фотографій в замку Ксенж

15 Липня 2015АРТ, ВИСТАВКИ, FLASHАндрій Małyszko

Про Хартвиг, що кожен чув, хто відноситься до фотографії серйозно. Це один з найвідоміших польських фотографів. Син відомого портретиста, Він показав, починаючи з ранніх тридцятих роках дев'ятнадцятого століття. Він був одним з перших, які відкололися від традиції bułhakowskiej, випускаючи фотографію ідей Булгак “сервітути” фото. Хартвиг був надзвичайно різнобічним художником, Він практикував різні типи фотографії, пейзаж, фотографія фігурної, репортаж… Нагородами, Автор численних виставок і публікацій.

Виставка “Туманний і кольору” ілюструє широкий діапазон творчих фотографа. Ви знайдете гарні, Чорне і біле, і ще імпресіоністські пейзажі і абстрактні, кольорові фотографії з кінця періоду творчості.

[wptf id=”12″]

ФОТОГРАФИЯ Здіслав Rynkiewicz

12 Липня 2015АРТ, ВИСТАВКИАндрій Małyszko

Джоанна Motylska-Komsta

ВІДКРИТТЯ інтригуюча історія у фотографії Здіслав Rynkiewicz

Кожен поточне зображення приховує свою інтригуючу історію. Автор дивує техніку зйомки. Постійно викликає інтерес до предмета і композиції. Інтерв'ю з старшиною польської фотографії Здіслав Rynkiewicz.

JMK:
Господь творчий спосіб самореалізації був обмотки і вибоїстій. Перед повністю присвятив Пан власного «его» фотографії, раніше - серед інших - ви взяли Господа працювати репортер фільм в якості кореспондента Офіційний Телебачення TVP Білостоці області. Чому б вам не продовжив кар'єру тележурналістка?
ZR:
Для Nie JA, ні мій роботодавець Польське телебачення, Вони у відставку від співпраці зі мною. To była decyzja polityczna podjęta przez pierwszego sekretarza komitetu wojewódzkiego PZPR w Białymstoku. Za „krytykanctwo”. Takimi epitetami w żargonie aparatczyków partyjnych piętnowano dziennikarzy, którzy mieli odwagę realizować krytyczne reportaże o nieudolnych rządach lokalnych kacyków.
Rzeczywiście, bardzo przeżyłem wymuszoną zmianę statusu reportera TVP, wyposażonego w służbową kamerę filmową Bell-Howell oraz legitymację dziennikarską, na status człowieka bezrobotnego, обладнані ванною марки камери Praktica, як єдиний інструмент оплачуваної зайнятості і «вовчим квитком". Я відчував себе особливо болісно скоротити мене від насильства клімат повсякденних подій, гідних записи камери фільм.
Клімат, які мені сподобалися і які я мобілізував для творчості. Робота тележурналістка дав велике задоволення в тому, людина корисними для суспільства. Звичайно, корисно журналістської точки зору. Я не хвилює думка від точки. mojej pracy reporterskiej ze strony partyjnych dygnitarzy. Tylko ocena telewidzów i przełożonych z TVP miały wpływ na dobór tematyki moich reportaży co nie oznacza, że zaniedbywałem filmową obsługę ważnych z punktu widzenia PZPR nasiadówek partyjnych. Mimo to, częstotliwość pokazywania na antenie TVP zasłużonych działaczy partii nie spełniała oczekiwań partyjnego aparatu władzy.
JMK:
Posiada Pan imponujący dorobek artystyczny – wyróżnienia i nagrody. Brał Pan udział w ponad 150 międzynarodowych i krajowych wystawach fotograficznych. Został Pan uhonorowany m.in.: Złotym Krzyżem Zasługi RP, Brązowym Medalem “Zasłużony Kulturze Gloria Artis”. Zapytam więc trochę przewrotnie: jak opisałby Pan swoje prace fotograficzne komuś, kto nigdy ich nie widział?
ZR:
Tylko nieliczni fotografowie potrafią barwnie wyrażać swe wizje twórcze zarówno aparatem fotograficznym jak i aparatem mowy. Ja do nich nie należę. Zdecydowanie wolę tworzyć fotografię niż mówić o fotografii. I w ten dostępny mi sposób, Я намагаюся, щоб проявити свою емоційний зв'язок з фотографії як мистецтва. Інші форми оповіді навколо моєї фотографічної роботи я залишаю критиків.
JMK:
Що це найголовніше, Я хотів би Mr., з іншими людьми, щоб дізнатися про вас?
ZR:
Найважче говорити про себе, не впадаючи в манії величі. Особливо, вони не відчувають необхідність представляти інтерес для третіх осіб. Я хотів би, пам'яті одержувачів моїх фотографій залишилися образи, створені мною, а не автора. Зв'язування творця і його робота може, підробити об'єктивну картину прийом контенту. Хороша фотографія не обов'язково мати "респектабельний" батька. Це може бути бездомним сиротою, Я приймаю інших людей. Цей носій несе відповідальність за інформацію про авторів та їхні твори та інтелектуальної власності і художніх Нехай ці твори угод з Законом про авторське право Польщі.
JMK:
Г-н представлені фотографії на виставці, яких вони були прийняті між 1954-2014, який створює набір дуже барвисті літописі колишні часи. Що для вас означає бути хорошого фотографа сьогодні, коли всі вони роблять фотографії?
ZR:
Це не легко в наш час, щоб світити на ринку помітний фотографічного зображення, оскільки конкуренція величезна. Широке поширення пристроїв увічнення зображення і звуку, Це дозволяє реєстрацію кожної події, в будь-якому куточку світу. Єдина проблема обмеження створення хорошої фотографії це можливість вибирати цікаву тему і в потрібний момент – частки секунди, do naciśnięcia spustu migawki aparatu fotograficznego. „Pstryknięcie” w odpowiednim momencie może spowodować lub nie, że nasze zdjęcie będzie tak zwanym „niusem”. Nie mniejszą rolę w tworzeniu hitów fotograficznych odgrywa dramaturgia zdarzenia. Współczesny świat, pełen przemocy i klęsk żywiołowych, dostarcza fotografom mnóstwo okazji do tworzenia szokujących zdjęć. W takich warunkach pojawiają się raz, po raz „mistrzowie jednej fotografii”. Przypadkowej fotografii.
JMK:
Skąd czerpie Pan inspiracje do sesji/zdjęć?
ZR:
Najważniejszą, невичерпне джерело тем моєї фотографії був і є реальність навколо нас. Навіть сірий повсякденному житті, фільтрують через гостре око фотографа документального фільму залишає на камеру - зараз на карту пам'яті – таємничий слід, породжуючи фотографічного зображення.
Рідко створити вигадану реальність, якщо не потрібно більш широкої концепції творчої. Роками 70 Я 80- ці уб. століття, деякі вибрані фотографічні зображення в чорно-біле, Я піддав вторинного przetworzeniom у вигляді: fotomontażu, grafiki czy selektywnej sepii chromianowej. Takie zabiegi były możliwe między innymi dzięki stosowanemu przeze mnie w powiększalniku światłu punktowemu zamiast tradycyjnej, „mlecznej” żarówki. Światło punktowe – zwane także liniowym – umożliwia wierne odwzorowanie na papierze fotograficznym struktury metalicznego ziarna srebrowego, zawartego w żelatynie negatywu czarno-białego. I na tym „drobiazgu”, wyróżniającym moje obrazy fotograficzne od tradycyjnej fotografii mi zależało.
JMK:
Na jakie największe trudności/wyzwania Pan natrafił podczas swojej pracy?
ZR:
Największym problemem z jakim musiałem zmierzyć się w swojej pracy jako fotografa rzemieślnika była realizacja zlecenia (1973) na rzecz Muzeum Przyrodniczego w Białowieży. Zleceniodawca, zażyczył sobie mieć na centralnym frontonie muzeum, wielkoformatowe zdjęcie przedstawiające stado żubrów, wykonane tradycyjną technologią na papierze fotograficznym. W roku 1973, w Polsce, nie wykonywano jeszcze fototapet metodą przemysłową. Zlecony format zdęcia (horyzontalny) Це був гігант: 4,0 Ікс 2,5 м. Замовити зрозумів, але протягом багатьох років я не міг пробачити собі прийняті, Рішення з необережності. Цей порядок майже привело мене до загибелі. Я повинен був повторити зображення в два рази. Вартість фотографічних матеріалів, використовуваних і спеціально виготовлених для цієї служби кюветі winidurowe зміщення гонорар майже до нуля. І все в моїй наївної віри, що червоне світло фотопапір Flare. Так, Воно спалахує, але не в короткостроковій перспективі. І, з моєю дружиною Яніною, ми встановили на спеціальній рамі рулонів фотопаперу для про 30 хвилин. Це було досить, щоб викликали папір був сильно "димчастий". Наша робота всю ніч марно.
JMK:
У світі екстравагантність, на якому його Господь дозволив?
ZR:
У 70-х роках останні. Століття отримав замовлення від персоналу Спільної інвалідів в Білостоці. Наша робота для фотографічної репортаж молода пара у весільний РАГСу. HR попросив мене, Я "вміло" сфотографував цю пару через певні диспропорцій типові молодят. Пані Янг важив близько. 100 кг. і наречений ... 40 кг. У фотографії можна все. Замість зазвичай використовується в таких послуг Стандартний об'єктив, у встановлених ширококутний об'єктив практики. Ярлики перспектива, характеристика ширококутних об'єктивів, Я був в стані вирівняти диспропорції Молода пара. Тим не менш, він не зміг поліпшити загальний імідж молодят. Зображення було досить трагікомічна.
Особливо біла вуаль на голові 60-річної нареченої контрастує з серйозністю моменту. Серія зображень весільних молодят отримав з ентузіазмом: Джо Дивись, що я красу ...
Один з цих образів - звичайно за згодою моделей – Я послав на рік 1991 Міжнародний фотоконкурс до Великобританії. Отримав головний приз у категорії: "Жарт".
JMK:
Великий секрет у роботі Господа фотографа?
ZR:
Звичайно, У мене є - розроблені протягом року - технологічні раритети семінар, збагачуючи естетику моїх фотографій. Вони не відомо, інших фотографів тільки тому, що, що їх використання в лабораторних фотографа не можу описати вербальний текст. Він повинен бути практично навчений в темній кімнаті.
JMK:
Що найбільше вражений в роботі Господа фотографа?
ZR:
Кожен звіт за замовленням, кожен любителів фотографії, і особливо непередбачена подія в реальності навколо нас, Вони забезпечують багато дивних і дивовижне ситуацію. Однією з причин, що професія не одноманітна фотограф.
JMK:
Те, що більшість потішила роботи фотографа?
ZR:
В 1966 Я вистрілив у TVP "Так Тварин", в Brzostowica на польсько-білорусько. На великій дошці перед трибуни честі, на якому партійні секретарі: Гомулка і Хрущов в скульптурних позах і почув гімн Радянського Союзу, заєць з'явився .... Присівши на задніх стрибків, протягом декількох секунд знаменна слухав звуки національного гімну СРСР. Присутні ледь прихованою тріумфування на обличчях момент. Збентежений виявили, що зайця, він був у поганій компанії, Він біг у навколишнє скраб. Fragment filmu z zającem w tle, został wycięty mojego reportażu przed emisją w TVP.
JMK:
Co najbardziej Pana jako fotografa przeraziło?
ZR:
В 1965 roku tereny woj. białostockiego w dorzeczach Narwi, Bugu i Biebrzy zostały zalane wodą. Z TVP otrzymałem polecenie sfilmowania rozlewiska z lotu ptaka. Jako środek transportu powietrznego otrzymałem z Aeroklubu Białostockiego słynny, dwupłatowy „kukuruźnik”. Podczas przelotu nad terenami zalanymi wodą, nakręciłem 60 м. taśmy filmowej. W drodze powrotnej na lotnisko, Молодий пілот літака вирішив здатися психіки небезпечного спроби. викликаючи швидкий спуск "kukuruźnika". Пізніше зізнався і вибачився переді мною, це було "контролюється" спуск. І, на жаль, Я не знаю, і цей рейс вижив жахливо.
JMK:
Що найкраще в роботі фотографа?
ZR:
Мені подобається фотографувати, і цей факт викликав, що професія фотографа практикується більш ніж 60 років. Втомилися? Також часто я досягаю для камери. Залучення з камерою не тільки про так звану «плану» дає мені велике задоволення.
JMK:
Якби ви могли повернутися назад у часі, що б ви зробили по-іншому?
ZR:
Szedłbym так само. Ймовірно, я б уникнути збитку ситуації на стику з владою. Іноді у вас є, що втрачати тут і зараз, щоб відновити в майбутньому. Звичайно, це не відноситься принципи, які я завжди буду вірний. Я не повинен соромитися, Те, що я зробив у минулому. Навпаки, Я пишаюся своїми досягненнями в-день.
JMK:
Ма пан, як юному віці цікавою портфеля і документально художніх досягнень. Як пригода Господнього почалося з фотографії?
ZR:
Це довга історія, повна рандомизации (як професія) один з моїх багатьох пристрастей у житті. На додаток до сімейних інтересів музики (син парафіяльного органіста католицької церкви), кілька років роботи в банківській сфері, направляючи культурних установ і, нарешті, простягаючи до TVP статус мрія репортер.
Я закінчив свою професійну кар'єру в якості фотографа майстра. Статус художник фотограф (Членство. ZPAF) nie był moim zawodem choć wielu fotografików dzięki legitymacji ZPAF całkiem nieźle egzystowało w czasach PRL.
JMK:
Czy robi Pan sobie selfie?
ZR:
Nie. Każdego dnia (podczas golenia) mam okazję oglądania swojej fizjonomii w lustrze. To mi wystarcza.
JMK:
І, нарешті,, jakieś rady dla początkujących fotografów?
ZR:
Fotografować, fotografować i jeszcze raz fotografować. Wiedza książkowa to tylko wstęp do fotografii. Tylko ciężka praca czyni czeladnika mistrzem…
JMK:
Dziękuję za wywiad i życzę dalszych sukcesów.

[wptf id=”11″]
Відкриття виставки фотографій Г-н Здіслав Rynkiewicz відбудеться 20.06.2015 R. в галереї Нижньої Сілезії Асоціації фотохудожників і митців аудіовізуальних ( DSAFITA) у Вроцлаві, ul. Włodkowica 31 / 4а.

NORBERT SMYK – Gimnastyka artystyczna

5 Липня 2015АРТ, FLASHАндрій Małyszko

Prezentujemy kilka zdjęć współpracownika naszej redakcji,który od ponad dwudziestu lat zajmuje się fotografowaniem gimnastyki artystycznej. Tym razem zdjęcia wykonane są podczas “15 Zawodów w Gimnastyce Artystycznej – Berlin 2015”, które odbyły się w dniach 30 / 31 maja.

Autor pisze także o wynikach tych zawodów publikujemy je dla miłośników tej dziedziny sportu.

15.Berlin Gymmasters Ryhtmic gymnastics 30./31. Mai 2015

The anniversary tournament with 24 individual gymnasts(as many as never before)

from 19 countries and 7 groups.

The medals in the all around and in the finals hoop/ball/clubs and ribbon,shared only

3 gymnasts with two exceptions: in the final with ball succeded Neta Rivkin from Israel

to fight for the 2nd place and in the clubs final we have two third places from the two

gymnasts from BLR Katsiaryna Halkina and Melitina Staniouta.

Results all around:hoop/ball/clubs and ribbon

1. Margarita Mamun RUS 75,350

2. Melitina Staniouta BLR 72,950

3. Aleksandra Soldatova RUS 72,400

4. Neta Rivkin ISR 71,350

5. Victoria Veinberg

– Filanovski ISR 71,150

6. Salome Pazhava GEO 70,900

7.Elizaveta Nazarenkova UZB 70,450

8. Marina Durunda AZE 70,350

9. Veronika Poliakova RUS 70,200

10.Jana Berezko-

Margrander GER 69,650

11.Kasiaryna Halkina BLR 69,300

12.Serena Lu USA 68,350

13.Patricia Bezzoubenko CAN 68,100

14.Kseniya Moustafaeva FRA 67,950

15.Carolina Rodriguez ESP 67,900

16.Sara Staykova BUL 67,550

17.Anna Sebkova CZE 63,900

18.Aliya Assymova KAZ 63,300

19. Angelica Kvieczynski BRA 63,250

20.Karin Smirnov GER 58,850

21.Karla Diaz MEX 58,600

22.Nourhal Khattab EGY 52,800

23.Camila Giorgi ARG 51,900

24.Charlotte Fifis NED 51,850

Results from the groups 2hoops/6clubs

1. Russia 17,70

2.Belarus 17,50

3. Azerbajdzhan 17,30

and 5 ribbons

1. Belarus 17,85

2. Israel 17,60

3. Germany 17,15

Grand Prix Finale:

three times-Margarita Mamun and one time Melitina Staniouta

hoop: 1. Margarita Mamun RUS 18,80

2. Aleksandra Soldatova RUS 18,50

3. Melitina Staniouta BLR 18,35

ball: 1. Margarita Mamun RUS 19,00

2. Neta Rivkin ISR 18,20

3. Melitina Staniouta BLR 18,10

club: 1. Margarita Mamun RUS 19,05

2.Aleksandra Soldatova RUS 18,65

3.Melitina Staniouta BLR 18,20

3. Katsiaryna Halkina BLR 18,20

ribbon: 1. Melitina Staniouta BLR 18,60

2. Aleksandra Sodatova RUS 18,25

3. Margarita Mamun RUS 18,15

Melitina Staniouta BLR

Salome Pazhava GEO

Margarita mamun RUS

Katsiaryna Halkina BLR

Aleksandra Soldatova RUS

Ryszard Kopeć nie żyje.

13 Може 2015АРТ, FLASH, ІНШИЙАндрій Małyszko

Siódmego maja zmarł nasz kolega, Rysiu Kopeć. Człowiek – historia naszego Stowarzyszenia.

Rycha poznałem chyba w czasach studenckich – od kilku lat pasjonowałem się fotografią, i dojrzałem do jakiejś aktywności zorganizowanej. Nie pamiętam jak (internetu wtedy nie było) znalazłem w okolicy klub fotograficzny przy spółdzielni mieszkaniowej. Poszedłem i tak się zaczęło.

Luzak, żartowniś, świetny kompan i facet z dużym talentem – fotografował jakby od niechcenia, nonszalancko… a zdjęcia były świetne. Był duszą towarzystwa, mimo kilku lat różnicy (w moim wieku to mogło mieć znaczenie, byłem szczawem) nie tylko, że nie było dystansu, ale szybko się zaprzyjaźniliśmy. On wciągnął mnie do WTF (teraz DSAFiTA), wyjazdy na plenery – w tym słynne Plenery Aktu. Jego niesamowite diaporamy robione wraz z Kaziem Kwiatkowskim, trochę dla towarzystwa (spotkania w Lubinie), i od razu wygrywające liczne konkursy. Grupa portretowa operująca w Oleśnicy u Artura Balińskiego. Dzięki Niemu poznałem masę świetnych ludzi, fotografów i modelek.

Król szybkostrzelności – potrafił wystrzelać rolkę filmu w kilka sekund, nie przerywając opowiadania kolejnej anegdoty.

Wspólnie używaliśmy jego pracowni w piwnicy bloku w którym mieszkał. Robiliśmy czarno-białe powiększenia i nie udawało się osiągnąć odpowiedniego kontrastu. Mimo kontrastowych papierów zdjęcia wychodziły mdłe – nie pomagało justowanie kondensora, wymiana żarówki w powiększalniku. Podejrzenie padło na grzejnik elektryczny, emitujący lekką czerwoną poświatę, jednak wyłączenie go nic nie dało. Obaj mieliśmy już sporo doświadczenia i żadnego pomysłu w czym przyczyna. Któregoś dnia, nie pamiętam z jakiego powodu, wymieniliśmy obiektyw w powiększalniku i wtedy zauważyliśmy, że soczewki się rozkleiły i to powodowało efekt rozmycia… Takie przygody łączą mężczyzn.

Роками 1982-1985 Ryszard Kopeć pełnił funkcję prezesa naszego Stowarzyszenia (wówczas Wrocławskiego Towarzystwa Fotograficznego). Był aktywny i kreatywny.

Do zobaczenia Rysiu…

Andrzej Małyszko